Лабораторна робота№1

1.Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.

У зв’язку з тим, що навчально-виховний процес неможливий без обміну інформацією, то всі педагогічні технології є інформаційними.

Необхідно виокремити поняття «комп’ютерна технологія навчання», що не можна ототожнювати з поняттям «інформаційна технологія», тому що поняття технології інформатизації освіти значно ширше, ніж тільки технологія використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері освіти. Це поняття включає увесь комплекс прийомів, методів, способів і підходів, цілей інформатизації освіти, що забезпечують їх досягнення.

В основі засобів інформаційних технологій, що використовуються в сфері освіти, розміщується персональний комп’ютер, оснащений набором периферійних пристроїв.

2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на навчальний процес ВНЗ?

3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати викладач, студент?

Для навчального процесу Інтернет відкриває широкі можливості оптимізації та підвищення ефективності, тим самим впливаючи на якість освіти як результат цієї діяльності. Можливі наступні популярні види робіт з використанням Інтернет-технологій:

1.                 Пошук відповіді на питання, що розглядаються на семінарських заняттях. Цей пункт вимагає обережності, контролю та систематичного підходу. Готуючись до заняття, студент може піти шляхом найменшого використання енергетичних затрат, тобто скачати готову відповідь, розділ підручника, або реферат та особливо не замислюючись прочитати його в аудиторії. Такий підхід не дає жодних результатів, ні для самого доповідача, ні для інших студентів. Тому викладач, коли ставить завдання самостійно підготувати питання до семінарського заняття, реферативні повідомлення або доповіді, повинен таким чином формулювати питання, щоб підготовка вимагала не тільки пошукової активності, але й аналізу та структурування отриманої в процесі пошуку інформації. Впорядковуючи, виділяючи головне та відкидаючи другорядне, студент навчається самостійно мислити, бачити проблему загалом, оволодіває знаннями не як пасивним багажем, а як активним та осмисленим набором певних уявлень. Такий тип підготовки, звісно, вимагає від студента більше часу і значних енергетичних витрат, а завдання викладача - чітко сформулювати критерії підготовки та виробити систему оцінювання. Важливо привчати студентів у своїх роботах посилатися на авторів, правильно складати бібліографічний опис, вимагати використовувати кілька джерел для підготовки. Інтернет наповнений даними, але серед них зустрічаються публікації низької якості: написані без дотримання стилю, без зазначення автора, дати публікації, посилань на джерела, які цитуються, чи наводяться в тексті, або ж такі, що бездоказово стверджують сумнівні речі. Часом статті є результатом багаторазового копіювання з одного сайту на інший. Тому вимога використовувати посилання на авторів у доповідях, реферативних повідомленнях та виступах сприяє більш критичному відбору інформації, формуванню поваги до чужої інтелектуальної власності та виробленню критичного наукового підходу.

2.                 Використання Інтернету як засобу контролю знань дає можливість викладачу економити аудиторний час, відведений на вивчення дисципліни. Контроль може здійснюватись у формі тестування, коли студент відповідає на питання тесту «on-line». Недолік цієї форми в тому, що студент легко може списати в товариша, тобто не витратить потрібних для розв’язання зусиль і відповідно не відбудеться засвоєння матеріалу. Також контроль може відбуватися у формі здачі письмових творчих робіт, які студенти пересилають електронною поштою, чи вивішують на спеціально створеному форумі з дисципліни, що вивчається, де безпосередньо може відбуватися їхнє обговорення групою. Така форма стимулює активність студентів, привчає до відповідальності за написаний матеріал, стимулює дискусію і формування власної думки учасників обговорення та економить аудиторний час.

3.                 Використання Інтернету як способу оперативного обміну навчальною інформацією, передбачає створення системи зберігання інформації, що може реалізовуватись через спеціально створені сайти, чи розділи сайтів, файлові обмінники, віртуальні диски, електронну пошту, Skype, ICQ, соціальні мережі тощо. Головне, щоб система обміну була доступною та зрозумілою для викладача і студентів, не вимагала складних дій з введенням шестизначних кодів, перегляданням рекламних роликів, реєстрації на різних сторінках та інше. Інформацією для обміну можуть виступати підручники та статті з дисципліни, що вивчається, тексти лекцій та презентації до них, завдання, методичні матеріали, навчальне відео, зразки студентських робіт тощо.

4.                 Використання мережі Інтернет з метою спілкування, обговорення проблемних питань та консультування студентів. При грамотному зваженому підході Інтернет дає для цього дуже широкі можливості. Головне, щоб спілкування в мережі не стало сурогатним замінником «живої» дискусії.

Всі перераховані види робіт дають навчальний ефект лише за умови використання їх як додаткових засобів навчання. Важливо, щоб вони не стали замінником спілкування між викладачем та студентом.

4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі ВНЗ?

Моральне виховання дітей дошкільного віку засобами української народної музики

Моральне виховання в етнопедагогіці та практиці тісно пов’язане з естетичним. Саме в народних творах знаходимо переплетіння почуттєвого (емоційного) та словесного (раціонально-логічного) впливів на дитину. Люди, особливо діти, включені в систему народно-пісенної традиції, обрядів і звичаїв, виховуються у відповідності з внутрішніми їхніми потребами непомітно, природно й просто.

Загальний аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми. Вагомий вклад у теорію і практику морально-естетичного виховання засобами музичного мистецтва внесли М.Лисенко, Б.Яворський, М.Леонтович, Я.Степовий, П.Козицький та інші, які вважали народну музику ефективним морально-виховним засобом та засобом загальноестетичного розвитку особистості, її залучення до мистецтва і дійсності.

У працях Н. А. Ветлугіної, М. Я. Басова, Л. С. Виготського, Н. С. Лейтеса та інших доведено, що риси духовного світу дитини формуються в молодшому  віці. Саме в цей період життя дитина засвоює основи систематичних знань, формується її характер, воля, світогляд, ідеали, моральні погляди та переконання.

Саме дошкільний заклад покликаний сформувати особистість майбутнього громадянина, готового правильно співвіднести цінності й ідеали навколишнього світу. Готуючи дітей до життя, праці, вчителі вчать їх бути скромними, чесними, принциповими, любити свою Батьківщину, відчувати гордість за свою націю і поважати інші нації і народи, вміти трудитись, бути добрим, турботливим по відношенню до людей. Всі ці та інші моральні якості характеризують морально виховану людину. На виховання такої особистості і спрямована спеціальна виховна діяльність. Вільчанська Р.В. висуває основні, на нашу думку, завдання морального виховання, які можуть бути розв’язані засобами музики у роботі з дітьми:

 - розширювати, поглиблювати і систематизувати знання дітей про моральні норми і правила культурної поведінки, прийняті в суспільстві;

 - викликати у дітей активне бажання культурно поводитися, дотримуватися правил та інших морально-етичних норм, виробляти негативне, неприязне ставлення до антигромадських виявів у навколишньому житті;

 - формувати практичні вміння і навички, звички культурної поведінки, турботливого ставлення до оточуючих людей, до природи, до громадського майна;

 - формувати вміння та навички жити й трудитись в колективі, працювати в повну міру сил і вважати це справою честі та обов’язку;

 - виховувати любов до рідного краю, людей які живуть у ньому, повагу до своєї нації та всіх інших .

Метою морального виховання є формування духовно багатої людини, яка глибоко розуміє твори мистецтва, має високо розвинуті естетичні смаки, відчуває красу навколишнього світу і прагне до творчого перетворення дійсності за законами прекрасного. Отже, моральне ставлення до світу передбачає насамперед збудження позитивних почуттів у дитини, які поступово трансформуються у властивості особистості. Це характерно для молодшого віку, у період активного розвитку мислення. Урок музики покликаний виховувати музичну культуру учнів, як необхідну частину їхньої духовної культури.

Специфічну функцію в здійсненні глибинних особистісних зв’язків моральних та естетичних впливів виконує музика. Саме музична культура особистості уявляється тим перетином морального та естетичного її розвитку, який зливається в цілісні морально- естетичні якості. Л. Б. Дробатюк розкриває поняття «музична культура», як єдність двох складових частин:

а) морально-естетичне почуття і переконання, музичні смаки і потреби;

б) знання, навички, вміння без яких неможливе засвоєння музичного мистецтва (сприйняття, виконання); музичні творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.

Отже, музична діяльність створює необхідні умови для формування моральних якостей особистості дитини, закладає початкові основи загальної культури майбутньої людини.

Однією з важливих умов успішного розвитку моральних почуттів дитини є створення дорослими естетичної обстановки навколо неї. На це багаторазово вказував Е. А. Аркін, підкреслюючи, що дитина повинна віддаватись радості із всією дитячою безпосередністю.

Необхідно звертати увагу дітей саме на ті сторони дійсності, які укріплювали б в них віру в перевагу добра і справедливості. Саме музика, морально-естетичне виховання засобами музики і допомагає розв’язати ці завдання. Адже музика створює атмосферу добра, радості, співпереживання, підіймає настрій, є тим стимулятором активності, який найефективніше може бути використаний у навчанні та вихованні.

Народна пісня, що пережила віки, є основою усієї української культури. Це неоціненна класична спадщина, яку потрібно дбайливо зберігати і розвивати. Українській народній пісні властиві багатство слова, мелодика, точність слововживання, емоційність, історична достовірність. У пісні розкривається душа народу, характер, його естетичні смаки, моральні переконання, ставлення до об’єктивної дійсності і суспільних явищ.

Саме це спонукає дітей за допомогою вчителів пізнавати і цінувати пісню як невичерпне джерело народної педагогіки, Обробки народних пісень українських композиторів, пронесені через роки, нині є цінним знаряддям духовного відродження. Використання їх значною мірою впливатиме на світоглядне моральне та естетичне виховання підростаючого покоління.

Процеси становлення освіти і виховання в Україні породжують нові умови розвитку національної культури, зокрема українського музичного фольклору як її джерела. Будучи важливим засобом надбання й передачі соціального досвіду, народна музика входить сьогодні у всі сфери виховної роботи, збагачуючи особистість емоційно-оцінним ставленням, викликаючи потребу до художньо- творчої діяльності.

Безпосереднє знайомство дітей з народною творчістю, спостереження за її живим побутуванням надзвичайно збагачують творчу фантазію, розвивають уяву, сприяють вихованню національної самосвідомості та патріотичних почуттів. Твори народного мистецтва вчать бачити красу рідної землі, виховують повагу до людей, які створюють її матеріальні й духовні цінності.

Видатні діячі українського народу у фольклорі, а саме у народній пісні, вбачали виховний потенціал. Г. Сковорода, І. Котляревський, А. Духнович, наголошували на необхідності використання фольклору - одного з впливових засобів морального та естетичного становлення молоді. Високо цінував народну творчість як педагогічний розум і виховний засіб трудового народу І. Я. Франко. Він цікавився як народними піснями, так і переказами, легендами, звичаями тощо. Народні пісні та думи І. Я. Франко називав одним з найцінніших наших національних надбань і одним із предметів оправданої нашої гордості. Надзвичайно важливі положення, які мають значний вплив на подальшу розробку проблеми морально- естетичного виховання засобами народної пісні, черпаємо з творчої спадщини Л.Українки.

Музично-пісенна спадщина українського народу високохудожня за змістом, глибокоемоційна і різнобічна за засобами виразності, здатна викликати співпереживання, радість і смуток, гнів і непримиренність. Тому українську народну музику потрібно розглядати не тільки як джерело емоційної насолоди, але і як засіб естетичного і морального виховання. Будьякий високохудожній твір являє собою нероздільну єдність двох начал - естетичного і морального. Гуманність, працелюбність, доброта, увага до людей, любов до Батьківщини, до рідного дому, до природи - це якості які головним чином є почуттями.

Таким чином, народна пісня слугує ефективним засобом морально-естетичного виховання особистості. Нею передаються моральні, соціальні, світоглядні позиції, тому вона завжди виконувала виховні функції. Основними компонентами педагогічного потенціалу української народної музики є інтонаційна особливість, наспівність, простота мелодії і ритмічної структури, виразність і багатство мелодії, гармонії, тісний зв’язок поетичного і музичного текстів, глибока емоційність, достовірність, глибокий виклад думки, поетичність, чистота образу, глибокий високохудожній і правдивий зміст, відбиття історії життя народу, його думок, почуттів.

2.3. Шляхи морального виховання дітей дошкільного віку засобами музичного мистецтва

На початку третього тисячоліття ґрунтовно відзначається наукова увага до педагогічних технологій морального виховання дошкільників засобами музичного мистецтва (О.Радіонова,  Н. Фоломєєва).

Сучасна вітчизняна система морального Україні», у Законі України «Про дошкільну освіту», в «Базовому компоненті дошкільної освіти», у програмах виховання дітей дошкільного віку «Малятко», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», «Українське довкілля» та у Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». У додатку А нами представлено програму з мморального виховання дітей дошкільного віку.

У психологічній, філософській, мистецтвознавській літературі ґрунтовно  розкрито  психологічні  основи  морального  виховання особистості у наукових працях Б. Ананьєва, Л. Божович, Л. Виготського, І. Кона, В. Моляко,                          Б. Теплова. Філософсько-естетичні особливості цієї проблеми розглядають                Ю. Борев, І. Гончаров, М. Киященко, В. Ядов.

Проблема морального виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у працях видатних українських педагогів та діячів освіти О. Аліксійчук, Л. Артемової,  І. Зязюна, В. Кузя,  С. Лисенкової,                                                     О. Поліщук,  О. Рудницької, В. Сухомлинського, О. Михєєвої та багатьох інших.

Але залишаються не до кінця розкритими питання морального виховання старших дошкільників засобами музики, оскільки саме музика, торкаючись емоційної сфери людини, впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів. Досліджувалися лише окремі аспекти цієї проблеми: моральне виховання школярів засобами народної музично-поетичної творчості                        (Б. Брилін, В. Бриліна, С. Горбенко, Т. Дорошенко, Ї. Климчук,О. Лобова, В та інші); формування естетичної та морально-ціннісної культури школярівзасобами народної творчості (О. Маленицька); педагогічні технології морального виховання дітей віком 5–10 років засобами музичного мистецтва    (Н. Фоломєєва).

Метою нашого курсового дослідження є розгляд особливостей та шляхів морального виховання дітей старшого дошкільного віку та виділити музичне мистецтво, як один з основних засобів морального виховання дошкільників, що знайомить дітей зі світом музичного мистецтва.

В нашому курсовому дослідженні категорія морального виховання дошкільників засобами музичного мистецтва визначається як виховання моральних якостей та моральної  поведінки  особистості дошкільника засобами музичного мистецтва, зокрема  музично-пісенною спадщиною українського народу,  творами класичної музики тощо.

Організація морального виховання дошкільників, що спрямоване на розвиток природних нахилів дітей, їхніх художньо-творчих здібностей, на формування творчої активності, має на меті забезпечення у дітей систематичного виховання моральних цінностей, якостей, моральної поведінки. Цьому сприяють усі види мистецтва, природа та побут, що викликають безпосередній емоційний відгук, радість, хвилювання чи захоплення.

На думку античного філософа Аристотеля, найефективнішим засобом морального виховання є мистецтво – духовна пам’ять людства. Виховання дошкільників засобами мистецтва в педагогічній науці називають «художнім вихованням».

Вирішальним є завдання навчити дітей основ художніх знань, практичних умінь, виховати потреби та звички вносити елементи прекрасного в навколишнє середовище, у взаємовідносини з оточуючим світом.

Основою, на якій здійснюється моральне виховання старших дошкільників є певний рівень морально-ціннісної культури особистості, її здатності до морально-ціннісного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів моральної свідомості (почуттів, поглядів, пе- реживань, оцінок, потреб та ідеалів), так і в розвитку умінь і навичок активної перетворювальної діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах.

 Формування у старших дошкільників певної системи художніх уявлень, поглядів, які зможуть допомогти їм виробити в собі дійові критерії моральних цінностей, готовність та уміння вносити елементи морального у своє життя, починається із сприймання довкілля.

Моральне виховання пронизує всі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. Завданням морального виховання є не тільки розширення художнього сприймання, почутих музичних творів, а й організація  людських  почуттів,  морально-ціннісного   зростання  особистості дошкільника, регуляція і корекція його моральної поведінки.

 Аналізуючи музично-педагогічну літературу з проблеми дослідження нами визначено основні шляхи морального виховання дошкільників засобами музичного мистецтва.

-         система морального виховання має будуватися таким чином, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто наявна необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі міжпредметних зв’язків;

-         моральне виховання як засобами мистецтва (особливо музичного), так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого напрямку  виховання;

-          створення в школі та сім'ї морально-ціннісної  музичної обстановки;

-         звернення у виховній роботі з учнями до народних музичних традицій та обрядів;

-         високаморально-ціннісна  культура музичних виховних заходів;

-          широке залучення учнів до гуртків художньої самодіяльності, участі у конкурсах та олімпіадах музичного морально-ціннісного  спрямування;

-         взаємодія школи, сім'ї, позашкільних закладів, закладів культури, засобів масової інформації щодо морального виховання дошкільників засобами музичного мистецтва.

Серед різних видів мистецтва особлива виховна роль належить музичному вихованню, яке вводить дітей у світ музичного мистецтва, знайомить з музичною культурою різних народів, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволять дітям дошкільного віку бути активними слухачами, вмілими виконавцями.

 З метою визначення систематичності використання музичного мистецтва як зособу морального виховання дошкільників намит було проведено опитування музичних керівників закладів дошкільної освіти. Результати проведення анкетування представлено за допомогою діаграми у додатку Б. Ми дійшли висновків про те, що більша  частина респондентів лиш фрагментарно використовує засоби музичного мистецтва.

 Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів. Музичне мистецтво впливає на людину вже в перші роки її життя і займає значне місце в її загальному культурному розвитку.

Музика – найбільше джерело естетичної і духовної насолоди. Вона супроводить людину  впродовж  усього  її  життя,  викликає  емоційний  відгук, схвильованість, прагнення до дії. Вона здатна надихнути, запалити людину, вселити в неї дух бадьорості і енергії, але може і привести в стан туги, скорботи або тихого смутку.

Так, Н. Фоломєєва дослідила механізми психо-фізіологічного впливу музики на людину і довела, що музичний звук відтворює людські емоції і сам їх формує, причому вплив слухового сприйняття на формування психіки є онтогенетично раннім і глибоким.

Музика має активізувати фантазію дитини, спрямувати, спонукати до творчого використання виразних рухів. Різні музичні твори викликають у дітей емоційні переживання, породжують певні настрої, під впливом яких рухи набувають відповідного характеру. Музика розвиває естетичні властивості особистості дитини.

Співпереживання дитиною відчуттів, виражених у музиці, – шлях до формування її моральності. Звертаючись до відчуттів дитини, музи- ка впливає на них сильніше, ніж домовленості або вказівки. Радісна, бадьора, героїчна музика піднімає настрій, порушує, підвищує працездатність. Спокійна, лірична – знімає напругу, заспокоює, усуває гнітючу втому. Але не тільки різноманітна за своїм змістом музика може по-різному діяти на людину. Звичайно, багато в чому це залежить від підготовленості людини до сприйняття музики, від рівня розвитку її слухового досвіду, естетичного смаку, загальної культури.

Досліджено, що у всіх вікових групах молодшого шкільного віку підвищується рухова активність дітей завдяки музиці. Вправи з музичним супроводом сприяють формуванню постави, координації та узгодженості рухів. Музика надає рухам особливої виразності, чіткості, ритмічності. Завдання і зміст музичного виховання дошкільників визначаються загальними цілями всебічного розвитку особистості і, зокрема, естетичного виховання: залучення дітей до діяльності в галузі мистецтва, розвиток естетичного сприйняття і емоційної чутливості на музичні твори, виховання любові до музики, розвиток музичних здібностей, формування музичного смаку і виховання прагнення проявити себе в музичній діяльності, тобто розвиток художньо-мистецьких здібностей дітей.

Ураховуючи величезну дію музики на емоції і прагнення дитини зрозуміти і відчути її зміст, особливо важливо використовувати музичні твори, що художньо конкретно відображають близьку і доступну їй дійсність.

Н. Ветлугіна наголошувала на тому, що музичний матеріал для дітей повинен бути ретельно підібраний: «Найбільші музиканти світу – компо- зитори, музикознавці, педагоги – зважували, якою повинна бути музика для дітей. У додатку В нами представлено орієнтовний музичний репертуар морального змісту для окально-хорової роботи з дітьми дошкільного віку.

На думку багатьох з них, творчі діячі повинні мати ясне уявлення про передові ідеали нашого часу і створювати глибоку демократичну музику, яскраву в її жанровій характеристиці: дітей, особливо маленьких, треба виховувати на народній пісні з яскраво виявленою основою ладу.

Писати слід в традиційно-класичній манері, але удосконалюючи її прийоми. Разом з тим, музика для дітей будується не у відриві від тих досягнень в області мелодії, гармонії, поліфонії і ритму, якими відрізняються сучасні твори.  Вона  створюється  професіоналами.  Не  можна  допустити примітивізму, припускаючи, що дітям він доступний.

Музичне мистецтво, відображаючи життя, затверджує моральну красу людини, цінність дружби, розкриває багатство душевного світу. Діти дуже гостро відчувають прекрасне і тягнуться до нього. Сприйняття творів музичного мистецтва містить для цього необмежені можливості. У процесі систематичної роботи діти набувають уміння слухати музику, запам’ятовувати і впізнавати її, починають радіти їй; вони проймаються змістом твору, красою його форми та образів.

У дітей розвивається інтерес до музики, а згодом і любов до неї. Через музичні образи дитина пізнає прекрасне в навколишній дійсності, в природі. Краса художньої форми, зрозумілий зміст музичного твору сприяють появі естетичних та морально-ціннісних відчуттів художнього образу і через нього до життя, впливають на виховання художнього смаку дитини.

Н. Фоломєєва зазначала, що внаслідок морального виховання дошкільник осягає систему моральних потреб, а також здатність до морально-ціннісного сприйняття навколишньої дійсності. В морально вихованої людини розвиваються синергетичні якості її особистості: прагнення довпорядкування оточуючого середовища, до створення умов для розвитку і вдосконалення всього існуючого, до створення культурних цінностей. Ці якості людини, притаманні їй оптимістична оцінка природного і соціального буття, впевненість у своїх творчих можливостях, визначаються Н. Фоломєєвою як конструктивність особистості. 

Завдання морального виховання дітей старшого дошкільного віку вимагає до будь-якого музичного твору, хай найпростішого, відношення як до витвору мистецтва. Тому кожна пісня, танець мають виконуватися емоційно, виразно, викликати у дітей радість. Недбало виконана пісня аботанець втрачають свою естетичну та моральну  цінність і негативно впливають на процес музичного розвитку.  

У  додатку Г нами представлено музичні заняття морально-ціннісного змісту  на тему: «У гості до трьох ведмедів» (для дітей раннього дошкільного віку). Виразне ж виконання викликає у дітей бажання неодноразово повторювати пісні, танці, ігри, а також внести до них щось нове, що сприяє розвитку дитячої творчості. Крім того, пізнання дитиною краси музики, її багатющої образності та морально-ціннісної значущості, засобів виразності залучають її до світу прекрасного, розвиває потребу вносити музику до свого життя. Важливим є врахування індивідуалізації морального виховання, що реалізується як підбір форм навчання, його темпів, окремих завдань, орієнтованих на,  дитину з урахуванням її психічних особливостей, рівня розвитку її здібностей, тощо. У додатку Д нами представлено схему «структура морального виховання дошкільників».

Отже, моральне вихованняформування морально-ціннісних ідеалів – обов’язкова умова виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Використання музичного мистецтва для поглиблення вражень дитинства – ось важливе завдання, яке необхідно здійснити педагогу в процесі виховання дітей дошкільного віку, користуючись музикою як одним із засобів емоційно- образного пізнання дитиною навколишнього світу та формування її особистості. Проте лишаються не вивченими проблеми впливу різних видів музичного мистецтва на естетичне виховання дітей старшого дошкільного віку, що є перспективою подальшого розгляду окресленої проблеми.