Лабораторна робота№1

1.Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.

У зв’язку з тим, що навчально-виховний процес неможливий без обміну інформацією, то всі педагогічні технології є інформаційними.

Необхідно виокремити поняття «комп’ютерна технологія навчання», що не можна ототожнювати з поняттям «інформаційна технологія», тому що поняття технології інформатизації освіти значно ширше, ніж тільки технологія використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері освіти. Це поняття включає увесь комплекс прийомів, методів, способів і підходів, цілей інформатизації освіти, що забезпечують їх досягнення.

В основі засобів інформаційних технологій, що використовуються в сфері освіти, розміщується персональний комп’ютер, оснащений набором периферійних пристроїв.

2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на навчальний процес ВНЗ?

3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати викладач, студент?

Для навчального процесу Інтернет відкриває широкі можливості оптимізації та підвищення ефективності, тим самим впливаючи на якість освіти як результат цієї діяльності. Можливі наступні популярні види робіт з використанням Інтернет-технологій:

1.                 Пошук відповіді на питання, що розглядаються на семінарських заняттях. Цей пункт вимагає обережності, контролю та систематичного підходу. Готуючись до заняття, студент може піти шляхом найменшого використання енергетичних затрат, тобто скачати готову відповідь, розділ підручника, або реферат та особливо не замислюючись прочитати його в аудиторії. Такий підхід не дає жодних результатів, ні для самого доповідача, ні для інших студентів. Тому викладач, коли ставить завдання самостійно підготувати питання до семінарського заняття, реферативні повідомлення або доповіді, повинен таким чином формулювати питання, щоб підготовка вимагала не тільки пошукової активності, але й аналізу та структурування отриманої в процесі пошуку інформації. Впорядковуючи, виділяючи головне та відкидаючи другорядне, студент навчається самостійно мислити, бачити проблему загалом, оволодіває знаннями не як пасивним багажем, а як активним та осмисленим набором певних уявлень. Такий тип підготовки, звісно, вимагає від студента більше часу і значних енергетичних витрат, а завдання викладача - чітко сформулювати критерії підготовки та виробити систему оцінювання. Важливо привчати студентів у своїх роботах посилатися на авторів, правильно складати бібліографічний опис, вимагати використовувати кілька джерел для підготовки. Інтернет наповнений даними, але серед них зустрічаються публікації низької якості: написані без дотримання стилю, без зазначення автора, дати публікації, посилань на джерела, які цитуються, чи наводяться в тексті, або ж такі, що бездоказово стверджують сумнівні речі. Часом статті є результатом багаторазового копіювання з одного сайту на інший. Тому вимога використовувати посилання на авторів у доповідях, реферативних повідомленнях та виступах сприяє більш критичному відбору інформації, формуванню поваги до чужої інтелектуальної власності та виробленню критичного наукового підходу.

2.                 Використання Інтернету як засобу контролю знань дає можливість викладачу економити аудиторний час, відведений на вивчення дисципліни. Контроль може здійснюватись у формі тестування, коли студент відповідає на питання тесту «on-line». Недолік цієї форми в тому, що студент легко може списати в товариша, тобто не витратить потрібних для розв’язання зусиль і відповідно не відбудеться засвоєння матеріалу. Також контроль може відбуватися у формі здачі письмових творчих робіт, які студенти пересилають електронною поштою, чи вивішують на спеціально створеному форумі з дисципліни, що вивчається, де безпосередньо може відбуватися їхнє обговорення групою. Така форма стимулює активність студентів, привчає до відповідальності за написаний матеріал, стимулює дискусію і формування власної думки учасників обговорення та економить аудиторний час.

3.                 Використання Інтернету як способу оперативного обміну навчальною інформацією, передбачає створення системи зберігання інформації, що може реалізовуватись через спеціально створені сайти, чи розділи сайтів, файлові обмінники, віртуальні диски, електронну пошту, Skype, ICQ, соціальні мережі тощо. Головне, щоб система обміну була доступною та зрозумілою для викладача і студентів, не вимагала складних дій з введенням шестизначних кодів, перегляданням рекламних роликів, реєстрації на різних сторінках та інше. Інформацією для обміну можуть виступати підручники та статті з дисципліни, що вивчається, тексти лекцій та презентації до них, завдання, методичні матеріали, навчальне відео, зразки студентських робіт тощо.

4.                 Використання мережі Інтернет з метою спілкування, обговорення проблемних питань та консультування студентів. При грамотному зваженому підході Інтернет дає для цього дуже широкі можливості. Головне, щоб спілкування в мережі не стало сурогатним замінником «живої» дискусії.

Всі перераховані види робіт дають навчальний ефект лише за умови використання їх як додаткових засобів навчання. Важливо, щоб вони не стали замінником спілкування між викладачем та студентом.

4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі ВНЗ?